По-перше, варто зазначити, що інформація про проведення цього саміту з’явилась давно. Однак сторони майже протягом 2 місяців узгоджували дату, місце час та порядок денний зустрічі. На час підготовки цього матеріалу відомо, що обидва президенти проведуть окремі брифінги після зустрічі. Фактично, це означає, що делегації двох країн не впевнені чи дійдуть їхні президенти згоди хоча б у деяких питаннях.
Навряд ця зустріч стане історичною. Часи “холодної війни” минули і обидва президенти вже встигли обмінятись декількома гучними меседжами крізь медіа.
До того ж уже відбулись і телефонні розмови між президентами США та Росії: перша була “розмовою-знайомством” у лютому та стосувалась продовження дії договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3 або New Start), в той час як друга розмова відбулась на тлі ескалації ситуації вздовж українсько-російського кордону у квітні. Крім того, обидва президенти знають один одного досить добре, оскільки правління Путіна в Росії триває вже понад 20 років, а кар’єра Байдена у США в якості сенатора, а потім віце-президента за часів адміністрації Обами була тісно пов’язана саме із зовнішньою політикою. Однак це буде перша зустріч Байдена у ролі діючого президента США з Путіним. Тож він хоче подивитись на які кроки готовий піти Путін по деяким питанням порядку денного зустрічі, а по яким ні.
Дуже важливим є той факт, що Байден зустрінеться з Путіним після самітів Великої сімки та НАТО. Джо Байден та Ентоні Блінкен є трансатлантистами та розуміють важливість європейських союзників для забезпечення безпеки та інтересів США.
Українська влада намагалась домогтись особистої зустрічі між президентами, однак цього не сталось. І в такому кроці немає “зради” зі сторони Байдена до Володимира Зеленського. Розклад європейського туру Байдена є досить щільним. Крім того, він запросив Володимира Зеленського до Білого дому цього літа. Загалом можна сказати, що Байдену довелось кілька разів промовчати, аби зустріч не була під загрозою скасування.
Адміністрація президента США в цілому була досить обережною у своїх заявах стосовно російських кібератак та не звинувачувала останнім часом Росію у протиправних діях.
Водночас складається враження, що команда Байдена бажає співпрацювати з Росією у тих питаннях, де така співпраця є необхідною, зокрема у питаннях кліматичних змін, а також стратегічної стабільності.
Крім того, здається, що бачення питання стратегічної стабільності у Кремля та США відрізняються.
Путін розглядає цей концепт у розрізі питання жорсткої безпеки та концентрує свою увагу на ядерних та військових аспектах, а також продовжує розглядати питання зовнішньої політики з точки зору “часу, за який американська ракета може долетіти до Москви”. Натомість, виявляється, що команда Байдена вирішила спробувати доєднати питання безпеки у перемовини стосовно стратегічної стабільності.
Також очікується, що питання Китаю стане центральною темою на перемовинах. В цьому контексті Росія розглядає Пекін скоріше як союзника у боротьбі зі Сполученими Штатами, водночас США вбачають Китай як ворога, що може докорінно змінити міжнародні відносини та започаткувати світовий порядок, який був би орієнтований на Китай. Чи навіть гірший сценарій для Вашингтону: створення справжнього російсько-китайського альянсу. Цього Байден буде намагатись уникнути, чи щонайменше — попередити наслідки.
Успіх Байдена після зустрічі можна буде розцінити як визначену та зрозумілу конфронтацію. Тобто, відносини залишатимуться напруженими, але будуть визначені лінії, за які переходити не можна.
Американський президент зробить наголос на тому, що російські кібератаки проти США, а також спроби втручання у американські вибори є неприйнятними. Відтак, більш жорсткі санкції будуть запроваджені. Ці пункти є тими так званими “червоними лініями” у відносинах між Росією та США.
Також можна зазначити, що загалом двосторонні відносини Росія-США відійшли на другий план через події у Білорусі, ескалацію ситуації на кордоні між Україною та Росією у квітні, безпекову ситуацію на Близькому Сході. Однак ці теми залишаються досить двозначними для обох сторін, тож вони не захочуть акцентувати свою увагу на цьому під час зустрічі.
Держсекретар США Ентоні Блінкен здійснив менше ніж 20 закордонних поїздок одна з них була до України. Крім того, Джо Байден та Володимир Зеленський вже двічі розмовляли телефоном. Україні мали би також помітити важливість “слова Байдена” після його телефонної розмови з Путіним, оскільки рівень ескалації на кордоні Україна-Росія знизився згодом.
До того ж перед самітом Блінкен згадав про те, що санкції США щодо Росії є ефективними, а також, що саме вони відіграли важливу роль у попередженні подальших агресивних дій Росії щодо України. У цьому контексті Україна залишається важливим партнером Сполучених Штатів.
Не зважаючи на глибокі розбіжності, адміністрація Джо Байдена вирішила не уникати прямих контактів з Путінською Росією. Та все ж Джо Байден розуміє яку саме загрозу становить Росія для інтересів США у Європі, Україні та світі загалом.
Досить імовірно, що під час зустрічі питання України не буде розглядатися більше аніж у контексті Північного потоку -2. По-перше, досить сумнівним є те, що Путін погодився на обговорення інших тем пов’язаних з Україною, оскільки він все ще заперечує участь російської армії як однієї зі сторін конфлікту.
Байден бачить себе як демократичного лідера світу, і його місія полягає у протистоянні автократіям — Китаю та Росії. Однак, принагідно можна відзначити, що Байден у своїй риториці не надто фокусувався на Росії, а більшість заяв щодо засудження дій Росії виголошував Блінкен. Байден став більш жорстко висловлюватись щодо Путіна, після інтерв’ю у якому він погодився, що той є вбивцею.
Водночас Путін може попросити щось взамін за суттєву зміну нинішньої парадигми відносин Росії та Америки. Однак малоймовірним є те, що Джо Байден закриє очі на дії Путіна у Європі, США та Україні. Саме тому зустріч у Женеві буде більшою мірою місцем закладання правил у нове російсько-американське суперництво, ніж досягненням прогресу у питаннях, що зайшли у глухий кут. У цьому контексті питання України, зокрема, доведеться вирішувати у вже існуючих форматах.
